Тема 1 Політика як соціальне явище
Основний зміст проблеми
1. Політику треба розуміти як форму суспільної діяльності, спрямовану на здобуття, використання, підтримку і повалення політичної влади, реалізацію інтересів особи, соціальних груп на всіх рівнях інститутів політичної системи. В широкому розумінні політика охоплює всю суспільну діяльність, спрямовану на розв’язання суспільних проблем на рівні політичної влади. В такому розумінні до політики можна віднести і боротьбу профспілок за поліпшення умов праці вільнонайманих працівників, і діяльність екологічних рухів, і участь людей у політичних масових акціях: виборах, референдумах, мітингах, маніфестаціях тощо.
2. Метою політики є забезпечення панування одних соціальних груп над іншими (як це має місце в примітивних суспільствах) або узгодження соціальних інтересів, створення механізму реалізації спільної волі та спільного інтересу.
3. Засобами політики є сила, право і мораль, які повинні розумно поєднуватися. В іншому випадку вони не виражатимуть інтегрованого суспільного інтересу.
4. Політика співвідноситься з іншими суспільними системами —економікою, правом, мораллю і релігією. Співвідношення політики й економіки зводиться до того, що закони економічного розвитку визначають зміст і соціальний вектор політики через економічні інтереси соціальних груп, зміну структури виробництва і споживання, технологічні інновації, а політика, якщо вона враховує об'єктивні економічні закони, може забезпечити стабільність та ефективність економічної системи.
Що стосується співвідношення політики і моралі, то "моральність" політики залежить від ефективності соціального контролю над владними структурами, умов політичної конкуренції, рівня політичної культури в суспільстві.
Взаємодія політики і права зводиться до того, що цивілізована політика, з одного боку, здатна забезпечити ефективність правового регулювання, а з іншого — може плідно впливати на суспільні процеси лише в рамках сучасної цивілізованої правової системи.
Зіставляючи політику й релігію, треба зазначити, що використання Церкви з політичною метою, а також втручання Церкви у державні справи недопустиме з точки зору демократичного розвитку сусільства. Держава покликана забезпечити правові гарантії свободи людини, безпеки нації, а Церква — умови для внутрішньої свободи людини, морального відродження народу.
5. Політологія — це наука про закономірності й тенденції функціонування та розвитку політики, політичних систем і окремих політичних інститутів, їх взаємодію з різними підсистемами суспільства.
6. Політичні закономірності є результатом історичного досвіду і дій політичних сил у конкретній історичній ситуації. Вони відображають певні необхідні і стійкі зв'язки між політичними явищами, процесами і подіями. Розуміння політичних закономірностей і використання на користь чи на шкоду суспільству залежать від розуму, волі та інтересів тих політичних сил, які домінують у суспільстві.
Часто політичні закономірності ігноруються на догоду певним соціальним угрупованням, а також через невисокий рівень управлінської культури.
7. Політологія як наука використовує загальнотеоретичні та емпіричні методи дослідження. Загальнотеоретичні методи передбачають аналіз політичної реальності в рамках певної теорії. В політології допустиме використання методів, що застосовуються в соціології: структурно-функціонального, конфліктологічного, символічного інтеракціонізму, біхевіоризму й обміну, структуралізму, постмодернізму. Емпіричні методи передбачають конкретні способи, процедури нагромадження й обробки політичних фактів. До них можна віднести методи вибіркового та польового досліджень, прихованого спостереження, експерименту.
(?) Питання для самоперевірки, роздумів
1. У яких ситуаціях людина стає суб'єктом політики?
2. До якого виду можна віднести владу викладача над студентом?
3. За яких умов політика може бути моральною, аза яких — аморальною?
4. За яких умов бухгалтерський облік є категорією економіки і за яких —
категорією політики?
5. Чи може існувати цивілізована правова система, якщо в суспільстві
домінують Інтереси одних соціальних груп, а інші — пасивні?
6. Як співвідносяться засоби політики (сила, мораль, право)?
7. Чим відрізняються політичні закономірності від природних?
8. Чи збігаються поняття "закономірність" та "тенденція"?
9. Чим відрізняється структурно-функціональний метод від біхевіористського?
10. Коли здійснюються приховані спостереження?
11. Коли релігійні справи стають політичними?
12. Яка різниця між методами символічного інтеракціоиізму і біхевіористським?
13. Яка відмінність між структуралістським і постмодерністським методами?
14. Яка відмінність між етатистським і кратологічним підходами до предмета політології?
15. У чому сутність моністичного підходу до розуміння політології?
16. Охарактеризуйте сучасний стан розвитку політології в Україні.
17. Які ви знаєте групи політичних законів?
18. Розкрийте зміст поняття "політика" у різних значеннях.
19. Визначте, до якого методу можна віднести такі висловлювання:
а) основними елементами політичної системи є цінності і норми, які забезпечують її стабільність;
б) політична взаємодія залежить від рівня мислення суб'єктів політичного процесу.
Інформація з цієї теми наявна в таких джерелах нашого списку літератури:
(10);(15);(17);
(19);(20);(23);
(24);(25);(31);
(34);(42);(44);
(47);(51);(53);
(54);(56);(60);
(63);(70);(75).
polit_hrect.rar;polit_slovar.rar.
На головну Політологія