2. А тепер, давайте навчимося розрізняти підприємця і менеджера!



Більш конкретною темою бізнесу є підприємництво. Цей вид діяльності ще більше пов'язується з особистістю людини — підприємцем, який здійснює бізнес, започатковує нову справу, реалізує деякі нововведення, вкладає особисті кошти в нове підприємство і бере на себе особистий ризик.

Розглядаючи питання про відмінність між підприємцем і менеджером, слід зазначити, що підприємець з'явився раніше менеджера, оскільки засновник і власник підприємства може бути однією особою доти, доки він спроможний або хоче управляти підприємством. Потім виникає потреба в делегуванні деяких повноважень фахівцю з управління підприємством — менеджеру. Паралельно відбувається і розвиток власності. Якщо невеликим підприємством може управляти його власник (одноосібне володіння), то із збільшенням його розмірів необхідна більша кількість управляючих, унаслідок чого підприємство набуває інших організаційно-правових форм. Дуже великі підприємства перетворюються в корпоративні, які мають розгалужену організаційну структуру і багаторівневе управління.

У розвинутих країнах на чолі великих підприємств стоїть не підприємець-власник, а менеджер, який не є його власником, але здійснює функції організації та управління.

Та це не означає, що менеджер не є підприємцем, а підприємець не може бути менеджером, хоча формально їхні функції відрізняються.
На думку канадського дослідника X. Вудса, "...менеджер як виконавець власника або роботодавця виконує функції з управління персоналом і в цій ролі розглядається окремо від підприємця".

Відмінності між менеджером і підприємцем виявляються в адміністративному (бюрократичному) і демократичному підходах до управління виробничою діяльністю.

Успішно розв'язувати суперечності між цими двома підходами в управлінні великими фірмами вдасться не завжди. З теоретичного погляду можна і корисно для оволодіння мистецтвом управління розглянути співвідношення понять підприємець, менеджеру фахівець. Насамперед слід зазначити, що в практиці сучасного підприємництва відокремити їх одне від одного неможливо. Кожний, хто починає займатися бізнесом, мусить певною мірою поєднувати в собі відразу трьох людей: підприємця, менеджера і фахівця.
Менеджер — це той, для кого обов'язкові слова: дисципліна, тренування, організованість. Він цілком нетерпимий до неорганізованості, впевнений у своїй правоті, чіпляється до слів, як справжній тиран, примушує всіх до слухняності.
Підприємець — провидець, мрійник, прискорювач змін. Підприємництво відбиває творчу сторону особистості. Підприємець почуває себе як риба у воді в ситуації невідомості, прискорює майбутнє, перетворює імовірність у можливість, хаос — у гармонію.

Як показати відмінність між однією і тією ж людиною, котра одночасно є і підприємцем, і менеджером?
Менеджер — особистість, що має риси керівника і настроєна прагматично. Без менеджера неможливе планування, порядок і передбачуваність. Для теоретичного протиставлення понять підприємець і менеджер щодо конкретної особи скористаємося такими узагальненнями і висновками.


Менеджер будує будинок, у якому назавжди поселяється.
Підприємець, навпаки, в той самий момент, коли будівництво його будинку закінчилося, розпочинає планувати будівництво наступного.
Менеджер забезпечує зручно влаштований порядок речей.
Підприємець створює речі, які менеджер приводить потім у порядок.
Менеджер — це людина, яка йде слідом за підприємцем, щоб усувати створене першим безладдя.
Без підприємця не було б нічого, що можна було б упорядкувати.
Без менеджера не було б ні бізнесу, ні суспільства, але без підприємця не було б нововведень.

Синтез підприємницького бачення перспектив підприємця прагматизму менеджера створює основу для розвитку організації.
Яке ж місце в цій тріаді посідає фахівець?
Фахівець — це той, хто щось робить.

Кредо фахівця: якщо хочеш щось зробити добре, зроби це сам.

Фахівець — це майстер. На його думку, речі створені для того, щоб їх робити: розбирати, а потім збирати знову, і зовсім не для того, щоб про них мріяти.
Якщо підприємець живе майбутнім, а менеджер минулим, то фахівець живе теперішнім.
Його стихія — створення конкретних речей.

З позиції фахівця міркування непродуктивні, якщо вони не спрямовані на роботу, яку необхідно виконати. Його не стосуються високі ідеї або абстракції. Міркування для нього — це не робота, вони лише заважають роботі. Фахівця не цікавлять ідеї, його цікавить те, як зробити роботу.
На думку фахівця, всі ідеї, щоб вони мали якусь цінність, слід зводити до методології.
Іншими словами,
поки підприємець мріє, а менеджер метушиться, фахівець обмірковує, як реально перейти від слів до справи.

Фахівець — це відвертий індивідуаліст, який твердо стоїть на ногах і займається добуванням хліба сьогодні, щоб з'їсти його на обід завтра. Якщо фахівець чогось не зробить, це не буде зроблено взагалі, тому, з його погляду, всі плутаються в нього під ногами. Підприємець, наприклад, сприймається ним як людина, котра постійно прагне зіпсувати розпочате, підкинувши чергову "велику ідею". Проте, з іншого боку, підприємець завжди забезпечує нову цікаву роботу для фахівця. Таким чином, між ними також встановлюються своєрідні відносини симбіозу.
Оскільки більшість ідей підприємця в реальному світі не працюють, для фахівця характерним є постійне розчарування з приводу виконання ним того, що з великою часткою імовірності взагалі не варто робити.
Менеджер також є постійним головним болем для фахівця, тому що він прагне до встановлення порядку в роботі фахівця, зводячи його роль лише до ролі гвинтика в системі.
Будучи закоренілим індивідуалістом, фахівець не здатний примиритися з подібним ставленням до себе, тому сприймає систему як щось негативне, що стримує його індивідуальність. З позицій менеджера робота — це визначена система одержання результатів, у якій фахівець є лише однією з її складових частин. Тому проблема, як управляти фахівцем, стає головним болем для менеджера. Для фахівця менеджер — це той, хто втручається в його роботу і кого йому слід усіляко уникати. Однак для обох головне зло — підприємець, адже саме він утягнув їх у ту або іншу згубну, з їхнього погляду, справу.
Сутність же полягає в тому, що в усіх нас усередині сидить і підприємець, і менеджер, і фахівець.
Якби всі ці грані нашої натури були збалансовані належним чином, то вийшов би найкомпетентніший індивід. Підприємець мав би повну свободу для прориву в нові галузі і розширення своїх інтересів, менеджер міг би зміцнювати фундамент виконуваних операцій, а фахівець виконував би роботу, що відповідає його кваліфікації.

Специфіка предмета, знарядь, продукту і результату управлінської праці.


Предметом праці в управлінні є люди та породжувана ними інформація. Побутує думка, що предметом управлінської праці є виключно інформація. Дійсно, на збирання, передавання, оброблення різноманітної інформації, пов'язаної з функціонуванням об'єкта управління, витрачається багато робочого часу управлінців. Однак інформація це лише основа для управлінських впливів на працівників.
Знаряддями праці управлінців є організаційна і обчислювальна техніка, яку використовують для оброблення, зберігання та доведення інформації до виробничого персоналу.
Продуктом праці у сфері управління є інформація у формі документів, рішень, розпоряджень тощо, необхідних для функціонування виробничо-господарської організації та її розвитку.
Результатом управлінської праці є скоординована діяльність виробничого персоналу, а опосередковано — фінансово-економічні показники виробничо-господарської діяльності організації.
Підвищені кваліфікаційні вимоги до керівників та фахівців управління. Період загальної та спеціальної освіти цієї категорії працюючих, не беручи до уваги період накопичення досвіду, навичок, умінь, сягає 15 років і більше.
Особлива значущість якості управлінської праці. Неякісний продукт виробництва можна переробити чи знищити, а низька якість управлінської праці може призвести до масштабних економічних і соціальних втрат.

Висновки

Менеджер — це той, для кого обов'язкові слова: дисципліна, тренування, організованість. Він цілком нетерпимий до неорганізованості, впевнений у своїй правоті, чіпляється до слів, як справжній тиран, примушує всіх до слухняності.
Підприємець — провидець, мрійник, прискорювач змін. Підприємництво відбиває творчу сторону особистості. Підприємець почуває себе як риба у воді в ситуації невідомості, прискорює майбутнє, перетворює імовірність у можливість, хаос — у гармонію.
Є серйозні відмінністі між однією і тією ж людиною, котра одночасно є і підприємцем, і менеджером?

Менеджер — особистість, що має риси керівника і настроєна прагматично. Без менеджера неможливе планування, порядок і передбачуваність. Для теоретичного протиставлення понять підприємець і менеджер щодо конкретної особи скористаємося такими узагальненнями і висновками.
Якщо підприємець живе майбутнім, то менеджер живе минулим.
Якщо для підприємця важливий контроль, то для менеджера — порядок.
Якщо підприємець прагне до змін, то менеджер будь-що намагається зберегти статус-кво.
Якщо підприємець постійно оцінює події, які відбуваються, як такі, що відкривають нові можливості, то менеджер сприймає їх як нові проблеми.
Менеджер будує будинок, у якому назавжди поселяється. Підприємець навпаки, в той самий момент, коли будівництво його будинку закінчилося, розпочинає планувати будівництво наступного.
Менеджер забезпечує зручно влаштований порядок речей. Підприємець створює речі, які менеджер приводить потім у порядок.
Менеджер — це людина, яка йде слідом за підприємцем, щоб усувати створене першим безладдя.
Без підприємця не було б нічого, що можна було б упорядкувати.
Без менеджера не було б ні бізнесу, ні суспільства, але без підприємця не було б нововведень.

Синтез підприємницького бачення перспектив підприємця прагматизму менеджера створює основу для розвитку організації.

Інформація з цієї теми наявна в таких джерелах нашого списку літератури:

(4);(5);(6); (12);(16);(27); (29);(37);(38); (39);(47);(48); (50);(51);(58); (76);(78);(86); (100);(102);(103); (107);(113);(132).
osman.zip(23-41,62-79,80-86).

Попередня тема Наступна тема

Назад до таблиці